Концептуальні підходи до організаційно-методичних технологій оптимізації медичної допомоги населенню сільськогосподарської області з хворобами крові та кровотворних органів

Автор(и)

  • В. А. Сміянов – д.м.н., професор, зав. кафедри громадського здоров’я Сумського державного університету; 40000, Україна, м. Суми, вулиця Римського-Корсакова, 2.,
  • В. В. Горох – головний лікар Сумської обласної клінічної лікарні; 40022, Україна, м. Суми, вул. Троїцька, 48,

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191627

Анотація

В статті представлено концептуальні підходи до організаційно-методичних технологій оптимізації медичної допомоги населенню сільськогосподарської області з хворобами крові та кровотворних органів. Оптимізація медичної
допомоги населенню сільськогосподарської області з хворобами крові та кровотворних органів полягає в структурній перебудові системи надання гематологічної допомоги, удосконалення ресурсної бази та підвищення рівня
компетентності лікарів, що надають медичну допомогу населенню з хворобами крові та кровотворних органів та удосконалення управління даним видом медичної допомоги.

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2019)

Розділ

Організація і управління охороною здоров'я

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).