Моделювання процесу формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201465Анотація
Мета дослідження полягає у моделюванні процесу формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії та ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. З метою розробки моделі формування готовності майбутніх бакалаврі з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних навчально-методичної, психолого-педагогічної та спеціально-профільованої наукової літератури для вивчення стану розробленості проблеми;
структурний аналіз для визначення структури готовності та її ключових компонентів; метод моделювання для розробки
моделі формування готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності.
Результати та обговорення. Підготовка фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до здійснення результативної
професійної діяльності у напрямку підвищення рівня здоров’я населення, усунення недоліків у фізичному розвиткові
та функціональному стані, профілактиці рухових дисфункцій у осіб різних вікових та нозологічних груп засобами
фізкультурно-оздоровчих технологій на сьогодні залишається актуальною. У результаті термінологічного аналізу було узагальнено підходи щодо трактування ключових понять нашого дослідження: «моделювання» та «модель». У відповідності до особливостей професійної діяльності фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, їх професійних функцій, завдань та обов’язків у напрямку застосування фізкультурно-оздоровчих технологій була розроблена модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих
технологій у майбутній професійній діяльності. Авторська модель формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності уявляє собою цілісну систему взаємопов’язаних структурних та функціональних компонентів, взаємодія яких спрямована на підвищення
якості професійної підготовки у напрямку практичного застосування фізкультурно-оздоровчих технологій при вирішення складних професійних завдань у різних видах фахової діяльності. Модель включає змістовий, процесуальний та результативний структурні компоненти; ґрунтується на системному, особистісному, діяльнісному, деонтологічному, аксіологічному та компетентністному методологічних підходах та сукупності загально-дидактичних та специфічних принципів, і спрямована на удосконалення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії.
Посилання
Беспалова ОО. Сутність та структурні компоненти готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019; 5(89): 269-280.
Бурка ОМ. Показники готовності майбутніх фізичних терапевтів до використання фізкультурно-оздоровчих
технологій. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2017; 54 (107): 101-110.
Верховська МВ. Форми фізкультурно-оздоровчих технологій у процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Вісник Запорізького національного університету. 2014; 1: 11-19.
Вітвицька СС. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграційних процесів. Монографія. Житомир: Видавництво О.О. Євенок; 2019. 304 с.
Гончаренко СУ. Методи дослідження в педагогіці. Енциклопедія освіти. Київ : Юрінком Інтер; 2008. 520 с.
Гончаренко СВ. Професійна компетентність фахівця вищої школи: історія понять ХХІ ст. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2018; 155: 33-37.
Гора НВ. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх товарознавців. Молодий вчений. 2018; 6(58): 134-137.
Дубасенюк ОА., Іванченко АВ. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник. Житомир: ЖДПУ; 2002. 482 с.
Краевский ВВ. Методология педагогического исследования : пособие для педагога-исследователя. Самара :
Издательство СамГПИ; 1994. 165 с.
Круцевич ТЮ., Безверхня ГВ. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення. Київ : Олімпійська
література; 2010. 248 с.
Литвин А., Мацейко О. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013; 4: 43-63.
Михеев ВИ. Моделирование и методы теории измерений в педагогике. Москва : КомКнига; 2006. 196 с.
Пономарьов ОС., Середа НВ., Чеботарев МК. Моделювання діяльності фахівця : навчально-методичний посібник. Харків : НТУ «ХПІ»; 2015. 58 с.
Стефаненко П. Дидактичні особливості дистанційного навчання у вищій школі. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004; 1: 22-32.
Столяренко ОВ., Столяренко ОВ. Моделювання педагогічної діяльності у підготовці фахівця: навчально-
методичний посібник. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД»; 2015. 196 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
