Захворювання жінок України на інфекції, що передаються статевим шляхом як проблема первинної медичної допомоги
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191636Анотація
Мета роботи: дослідити та проаналізувати захворювання жінок України на інфекції, що передаються статевим шляхом в ракурсі пріоритетного розвитку первинної медичної допомоги.
Матеріали та методи. При виконанні роботи використано медико-статистичний та аналітичний методи.
Матеріалами дослідження стали дані галузевої статистичної звітності за 2014–2018 роки. При проведені аналізу не враховувалися дані АК Крим, м. Севастополь та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.
Результати. В статті представлені дані щодо захворюваності жінок України на сифіліс, гонококову та хламідійну інфекції, урогенітальний мікоплазмоз і трихомоніаз в динаміці 2014–2018 років. Аналіз захворюваності жінок представлено в розрізі регіонів України.
Висновки. Сімейні лікарі, як лікарі першого контакту, мають проводити профілактичну роботу та виявляти захворювання на ранніх стадіях розвитку.
Ключові слова: жінки, інфекції, що передаються статевим шляхом, захворюваність.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).