Особливості функціонального стану вегетативної нервової системи та адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшего шкільного віку з порушеннями постави
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191637Анотація
метою оптимізації розробки програми фізичної терапї для учнів молодшего шкільного віку з порушеннями постави вивчений функціональний стан вегетативної нервної системи та визначено адаптаційний потенціал серцево-судинної системи. В результаті дослідження вивявлені гендерні особливості вегетативної реактивності дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави. Встановлено, що в стані спокою у 73,3% хлопчиків і 52,2% дівчаток переважав вегетативний дисбаланс з домінуванням симпатикотонії як у хлопчиків, при вегетативному індексі Кердо (30,±1,46) ум.од., так і у дівчаток (33,2±2,2) ум.од. При визначенні реакції на кліноортопробу встановлено, що 54,9% учнів мали відхилення від нормальних показників
вегетативної реактивності, з формуванням патологічних варіантів: гіперсимпатикотонічного та асимпатокотнічного. При дослідженні вегетативної реативності в залежності від вихідного вегетативного тонусу виявилося, що нормальна реакція була більш характерною для дітей з ейтонією, при симпатокотонії ейтонічний тип реагування на
ортопробу спостерігався в 6,4 рази рідше. Для дітей з симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом, напроти більш характерним був гіперсимпатокотонічний тип ВР, який спостерігався в 3,7 рази частіше, ніж при вихідній ейтонії. Кореляційний зв’язок патологічних типів реагування ВНС з адаптаційним потенціалом серцево-судинної системи свідчить про напругу адаптивних механізмів при зниженні резервних можливостей вегетативної регуляції, що необхідно враховувати під час розробки програм фізичної терапії для дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави.
Ключові слова: школярі молодшого шкільного віку, порушення постави, вегетативна реактивність, адаптаційний потенціал.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).