Психоемоційні та рухові розлади після півкульного ішемічного інсульту
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191644Анотація
Мета: оцінити вплив післяінсультного когнітивного дефіциту та емоційного розладу у пацієнтів на відновлення в них рухової функції
Матеріали та методи. Дослідження проводилось протягом 2015-2016 років на базі відділення судинної неврології Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Обстежено 132 хворих після півкульного ішемічного інсульту. Всім хворим проведено загальноклінічні обстеження, нейровізуалізаційне обстеження з проведенням МСКТ чи МРТ головного мозку, нейропсихологічне обстеження з використанням батареї тестів для оцінки когнітивних функцій, Госпітальної шкали тривоги і депресії, функціональне обстеження з використанням модифікованої Скандинавської
шкали інсультів, шкали оцінки неврологічного дефіциту при інсульті Національного інституту здоров’я США, шкали оцінки м’язової сили, модифікованої шкали спастичності Ашворта. Статистичну обробку матеріалів проводили при допомозі стандартного статистичного пакета “Microsoft Exel 2010”.
Результати. У дослідженні взяли участь 132 пацієнтів після перенесеного півкульного ішемічного інсульту. Середній
вік хворих склав 57,0±7,0 років. Шляхом випадкової вибірки пацієнтів розділено на 3 групи. Середній вік пацієнтів у
групах є порівнювальний: в I групі він склав 58,0±7,9 років, у пацієнтів другої групи – 58,7±7,7 років, а у пацієнтів у ІІІ
контрольної групи – 54,5±5,6 років. У 66 обстежених хворих (50,0%), ішемічний інсульт зареєстровано в басейні лівої СМА, інсульт в басейні правої СМА теж у 66 пацієнтів. У першу та другу групи відібрано по 50 пацієнтів, а в третю – контрольну – 32 пацієнтів. Пацієнтам першої групи відновна терапія проводилась згідно протоколу лікування ішемічного інсульту з додаванням процедури магнітотерапії, пацієнти другої групи також проходили відновну терапію згідно протоколу, а разом з тим їм проводились процедури магнітотерапії, які поєднувалися з дзеркальною терапією. Контрольну групу склало 32 особи – ці пацієнти отримували відновну терапію згідно протоколу лікування ішемічного інсульту. Встановлено, що знижений настрій та висока тривожність сповільнює відновлення рухової активності та когнітивних функцій.
Висновки. Емоційний стан, а саме пригнічений настрій сповільнює відновлення рухової активності, має виражений вплив
на зміну показників шкали NIHSS, висока тривожність демонструвала кореляційний зв’язок із гіршою динамікою відновлення рухових функцій рук за 6-бальною шкалою оцінки м’язової сили та була пов’язана із більш повільним відновленням когнітивних функцій, оцінених за допомогою спеціальних експериментально-психологічних завдань із використанням таблиць Шульте. Покращення показників когнітивних функцій, а саме довільної уваги та швидкості розумової реакції оцінених за допомогою спеціальних експериментально-психологічних завдань із використанням таблиць Шульте після півкульного інсульту може бути предиктором зменшення спастичності в м’язах рук та ніг. Вищі показники тесту на запам’ятовування 10 слів виявились пов’язаними із кращою динамікою за шкалою Ашворта для рук.
Ключові слова: півкульний ішемічний інсульт, емоційні порушення, когнітивні порушення, дзеркальна терапія.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).