Обґрунтування та ідентифікація моделей оцінки ефекту програм профілактики розвитку спазму акомодації
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191646Анотація
Мета – обгрунтування та ідентифікація моделей оцінки ефекту програм профілактики розвитку спазму акомодації
на базі сучасних аналітичних методів та дизайнів.
Матеріали і методи. Матеріалами стали розроблені нами програми дослідження, загальний обсяг вибірки склав 1115
школярів. Використаний панельний гніздований блоковий дизайн. Серійним методом вивчені первинні випадки
виникнення порушень акомодації у школярів разом з медико-організаційними та популяційними обумовлюючими
факторами протягом 2014–2018 років за участі в стандартній і розширеній програмах профілактики. Аналітичні
методи охоплювали семи-параметричну модель Кокса, фрейлті модель, фрейлті модель з фракцією нечутливих.
Результати засвідчили про відсутність прошарку школярів, нечутливих до розвитку спазму акомодації (СА). Інша
ідентифікація форми включала індивідуальний розподіл чутливості (фрейлті модель), що однозначно підтримано
даними. Отже, підтримується гіпотеза щодо наявності індивідуальної чутливості до розвитку СА і наступної міопії.
Встановлено, що участь у програмі профілактики (ПП) суттєво зменшує ризик виникнення СА незалежно від
присутності набутої чутливості (факторів ризику) та вродженої (фрейлті). Висновок робастний за трьома
моделями. Тому ПП доцільна для призначення кожному школяреві беззастережно щодо індивідуальних ознак. Середнє
річне зменшення ризиків СА внаслідок участі у ПП за різними моделями складало 3,75%, 2,50%, та 4,08%. Причому
ефект відтворений незалежно від моменту початку участі у ПП.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).