Медико-демографічні показники дитячого населення Закарпатської області як проблема громадського здоров’я регіону
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193534Анотація
Мета роботи: дослідити та проаналізувати медико-демографічні показники дитячого населення Закарпатської області.
Матеріали та методи. При виконанні дослідження використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження стали дані статистичної галузевої звітності по Закарпатській області за 2014, 2017 та 2018 роки.
Результати та їх обговорення. В області проживає 292303 дітей, що складає 23,29% від загальної кількості жителів регіону. При цьому народжуваність скоротилася на 21,6% і в склала 11,6‰, а смертність дітей віком до 1 року життя в розрахунку на 1000 народжених живими збільшилася на 26,7% і склала 11,4‰.
Показники захворюваності дитячого населення мають тенденцію до скорочення (на 7,8%) з рівнем 883,98 на 1000 дітей та провідними місцями наступних класів хвороб: хвороби органів дихання (536,02), хвороби органів травлення (58,17), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (52,00), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (39,82), деякі інфекційні та паразитарні хвороби (30,09).
Показники поширеності хвороб серед дитячого населення мають тенденцію до скорочення (на – 4,8%) з рівнем 1269,51 на 1000 дітей та провідними місцями наступних класів хвороб: хвороби органів дихання (596,33), хвороби ендокринної системи, розлади харчування, порушення обміну речовин (91,39), хвороби органів травлення (87,83), хвороби ока та придаткового апарату (73,73), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (41,41).
Висновки: медико-демографічні показники дитячого населення для системи громадського здоров’я мають значення в плані профілактики хвороб та забезпечення хворим дітям якість життя відповідного рівня.
Посилання
Шафранський ВВ, редактор. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2015 рік. МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». Київ; 2016.452 с.
Дудіна ОО. Досягнення, проблеми та шляхи вирішення питань в охороні здоров’я матерів і дітей. Результати діяльності галузі охорони здоров’я: 2012 рік. Київ; 2013:37–51.
Жилка НЯ, Слабкий ГО. Реалізація державної політики щодо здоров’я дітей у співпраці з міжнародними проектами (аналітичний огляд наукової літератури). Економіка і право охорони здоров’я. 2016;1(3):53–60.
Глобальная стратегия охраны здоровья женщин, детей и подростков (2016–2030 гг.). Выживать процветать менять. Доступно з: https://www.who.int/maternal_child_adolescent/documents/women-deliver-global-strategy/ru.
Мережа закладів та основні показники діяльності системи охорони здоров’я Закарпатської області за 2014 рік. Закарпатський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр. Ужгород; 2015.110 с.
Мережа закладів та основні показники діяльності системи охорони здоров’я Закарпатської області за 2017 рік. Закарпатський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр. Ужгород; 2018.144 с.
Мережа закладів та основні показники діяльності системи охорони здоров’я Закарпатської області за 2018 рік. Закарпатський обласний медичний інформаційно-аналітичний центр. Ужгород; 2019.152 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).