New horizons in the rehabilitation of participants of an antiterorist operation / united states operation

Автор(и)

  • A. D. Gavlovsky к.мед.н., асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Української медичної стоматологічної академії; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. +380 (532) 61-70-13,
  • I. A. Golovanova, д.мед.н., професор, завідуваач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. +380 (532) 61-70-13,, https://orcid.org/0000-0002-8114-8319
  • L. A. Rudenko к.мед.н., науковий редактор видавництва ALUNA, координатор міжнародних проектів, Wydawnictwo Aluna; ul. Z.M. Przesmyckiego 29, 05-510 Konstancin-Jeziorna. +4-8888-251-102, l.rudenko@wydawnictwo-aluna.pl,,
  • S. S. Kasinets к.мед.н., викладач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. + 380 (50) 981-37-49,, https://orcid.org/0000-0002-0995-6426

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193536

Анотація

Our report is to help combat the effects of combat trauma a of those, who have recently stood up for Ukraine. Work must be done to create a safe and comfortable, wellness space that encourages one's creativity. This space gives a new strength and in the former, warrior can feels the taste of life and then return to society with healthy psychological condition.
The aim of the study is to study the innovations in the rehabilitation of ATO/OOS participants based on the work of a psychotherapist in a military hospital.

Materials and methods. The statistical reports of the rehabilitation department of the Kremenchug Regional Hospital for War Veterans of the Poltava Regional Council were analyzed, as well as reports on the work of a psychologist and psychotherapist.

Results. Most of the interviewed servicemen 73.8% – in 2016, 75.6% – in 2017, 62% – in 2018 did not have any symptoms of anxiety and depression, but there is a tendency for a gradual decrease in specific gravity every year from 73, 8% in 2016 to 62% in 2018. On the other hand, signs of subclinical anxiety and depression in this contingent have been increasing every year, namely, in 2016, among participants of ATO/OOS, there were signs of subclinical anxiety (almost 9.2% of respondents), in second place signs of subclinical depression (7.0% in accordance). On the other hand, in 2017, 31 persons (8.5%) were the most alarmed servicemen, with 25 people in second place (6.7%) with subclinical anxiety. And in 2018 among respondents, the highest percentage with subclinical anxiety was 102 people (16.2%) and subclinical depression – 76 people (12.1%).
Conclusions. Therefore, the presence of ATO/OOS military personnel with a steady upward trend in the number of patients with signs of subclinical anxiety and depression requires the earliest possible start of psychological rehabilitation, as long as there is a high rehabilitation potential and a positive outlook for rehabilitation.

Біографії авторів

A. D. Gavlovsky, к.мед.н., асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Української медичної стоматологічної академії; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. +380 (532) 61-70-13

к.мед.н., асистент кафедри внутрішньої медицини № 1 Української медичної стоматологічної академії

I. A. Golovanova,, д.мед.н., професор, завідуваач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. +380 (532) 61-70-13,

д.мед.н., професор, завідуваач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою

S. S. Kasinets, к.мед.н., викладач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою; 36000, м. Полтава, вул. Залізна, 17. + 380 (50) 981-37-49,

к.мед.н., викладач кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я, організації та економіки охорони здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою

Посилання

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1993, №45, 425с. [Інтернет] Доступно на: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12.

Касинець СС, Голованова ІА, Паламарчук ДВ, Кравців ІС. Основні напрямки реабілітації учасників бойових дій в Полтавській області. Літопис травматології та ортопедії. 2018;1-2:49-52.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції» [Інтернет] Доступно на: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1057-2017-%D0%BF.

Рум’янцев ЮВ, редактор. Психіатрія особливого періоду. Київ: УВМА; 2014. 193 с.

Vitzthum K, Mache S, Joachim R. Psychotrauma and effective treatment of post-traumatic stress disorder in soldiers and peacekeepers. J. Occup. Med. Toxicol. 2009; 4: 21.

Steel JL, Dunlavy J, Stillman HC. Pape AC. Measuring depression and PTSD after trauma: Common scales and checklists. HHS Public Access. 2011 Mar; 42 (3): 288-300.

##submission.downloads##

Номер

№ 4 (2019)

Розділ

Фізична реабілітація, фізична терапія, ерготерапія

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).