Результати опитування викладачів закладів вищої медичної освіти щодо тематичного удосконалення лікарів новітнім шляхом мультидисциплінарних циклів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.2020.196416Анотація
Мета – сформувати рекомендації для впровадження та удосконалення мультидисциплінарних циклів тематичного удосконалення лікарів з актуальних питань сучасної охорони здоров’я на курсах тематичного удосконалення лікарів.
Матеріали та методи. Як основний метод збору соціально-психологічної інформації використано метод опитування у вигляді стандартизованого (формалізованого) інтерв’ю. Було опитано 307 осіб: 163 науково-педагогічних працівників факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, які працюють на основі мультидисциплінарного підходу проведення курсів тематичного удосконалення та 144 респонденти, які працюють за традиційною моделлю проведення курсів тематичного удосконалення.
Результати. Результати проведеного дослідження засвідчують, що оптимальним є таке співвідношення занять з основного фаху та суміжних дисциплін: 70% навчального матеріалу за фахом слухачів, 10% – клінічна імунологія, 10% – медичне право, 10% – клінічна фармація. Впровадження мультидисциплінарного навчання на курсах тематичного удосконалення лікарів вимагає доопрацювання організаційної та навчально-методичної складової проведення таких занять. Оптимальними формами проведення занять є: мультимедійні презентації, демонстрації хворих, відеоматеріали, кейси, ситуативні, ділові ігри.
Висновки. Результати медико-соціального дослідження науково-педагогічних працівників вказують на доцільність та своєчасність впровадження такої інноваційної форми тематичного удосконалення як мультидисциплінарне навчання.
Посилання
Гутор Т. Г. Система моніторингу здоров’я на рівні первинної медико-санітарної допомоги як якісний механізм переорієнтації роботи лікарів на організацію профілактичних заходів. Україна. Здоров'я нації. 2013; 3: 28-34.
Мисак З. С. Аналіз смертності від злоякісних новоутворень як критерій оцінки демографічних втрат населення України. Вісник проблем біології і медицини. 2019; 4, Т. 2 (154): 348-352. doi:10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-348-352.
Пономаренко В. М., Зіменковський А. Б. Методологічні підходи до визначення індикаторів оцінки якості діяльності системи охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006; 2: 31-35.
Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Постанова Кабінету міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/302-2018-%d0%bf.
Січкоріз О. Є., Гутор Т. Г., Ковальська О. Р., Римаренко К. П. Впровадження у процес навчання фахівців первинної ланки медичної допомоги Волинської області сучасних знань з інтегрованого ведення випадків гіпертензії та цукрового діабету. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019; 3 (81): 103-108. doi:10.11603/1681-2786.2019.3.10601.
Трансформація системи. URL: https://moz.gov.ua/article/reform-plan/moz-ukraini-opriljudnilo-dlja-gromadskogo-obgovorennja-strategiju-rozvitku-medichnoi-osviti.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
