Патологія органів травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів в контексті сучасної практики сімейної медицини
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.2020.196417Анотація
Мета – вивчити частоту та характер уражень органів травної системи, їх клінічні прояви та залежність від клінічних стадій ВІЛ-інфекції у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Матеріали та методи. Обстежено 80 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які перебували під наглядом Центрів ВІЛ/ СНІДу різних регіонів України впродовж 2016–2019 рр., були відібрані шляхом рандомізованої вибірки та розділені на дві співставні за віком та статтю групи: основну з 47 (58,8%) пацієнтів на ВІЛ-інфекцію з патологією травної системи і контрольну з 33 (41,3%) пацієнтів без ураження травного тракту. Аналіз результатів проводився методами описової статистики, з порівнянням даних за критерієм 2 Пірсона, критерію Стьюдента для незалежних вибірок або критерію Манна-Уітні.
Результати. Встановлено, що серед обстежених ВІЛ-інфікованих пацієнтів 58,8% мали патологію травної системи, частіше з ураженням гастродуоденальної зони та підшлункової залози. Серед скарг у порівнянні з КГ у хворих ОГ достовірно частіше спостерігались скарги на біль в животі, нудоту та блювання. Найменша частота уражень травної системи була у хворих з І клінічною стадією ВІЛ-інфекції (28,6%), а починаючи з ІІ клінічної стадії всі пацієнти (100%) мали такі ураження і найбільш широкий їх спектр спостерігався у хворих з ІV клінічною стадією. В усіх підгрупах з різною клінічною стадією ВІЛ-інфекції переважали пацієнти з комбінованою патологією, загалом складаючи 52,5% серед обстежених пацієнтів.
Висновки. Проведене дослідження продемонструвало, що серед обстежених ВІЛ-інфікованих пацієнтів більшість мали ураження різних органів травної системи. Починаючи з ІІ клінічної стадії 100% пацієнтів мали патологію травної системи і найбільш широкий її спектр спостерігався в ІV клінічній стадії ВІЛ-інфекції. Пацієнти основної групи частіше скаржились на біль в животі, нудоту та блювання. Пацієнти з комбінованою патологією органів травного тракту переважали в усіх підгрупах з різними клінічними стадіями ВІЛ-інфекції. Для забезпечення доступу до безперервного лікування АРТ для хворих на ВІЛ-інфекцію постає необхідність впровадження в практику сімейного лікаря компетенцій щодо ефективного виявлення та ведення комбінованих уражень органів травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Посилання
Global AIDS Update / UNAIDS, 2016. [Internet]. Available from: http://www.unaids.org/sites/default/files/ media_asset/global-AIDS-update2016_en.pdf.
ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень. 2019, № 50.112 с. Доступно: https://phc.org.ua/sites/default/ files/users/user90/HIV_in_UA_50_2019.pdf.
Колпакова Н.В., Курмангулов А.А., Мельников А.А., Уварова Н.А., Петрова Ю.А. Клинико-амнестические и иммунологические показатели у ВИЧ-инфицированных больных с гастроэнтерологической патологией. // ВИЧ-инфекция и иммуносупрессии. 2018. 10(1):78-83. Доступно: https://doi.org/10.22328/2077-9828-2018-10-1-78-83.
L. Platt, P. Easterbrook, E. Gower. Prevalence and burden of HCV co-infection in people living with HIV: a global systematic review and meta-analysis. Lancet Infect. Dis. 2016.(7):797-808. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/26922272.
Загальнодержавна цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1708–18.
Holubovska, O. A., Vysotska, O. I., Bezrodna, O. V. Роль первинної медичної допомоги хворим на гемоконтактні інфекції (ВІЛ-інфекція та гепатити В і С). Інфекційні хвороби. 2017.(1):5-8. Доступно: https://doi.org/ 10.11603/1681-2727.2017.1.7764.
WHO Europe: 15th European Health Forum, Gastein, 3-6 October, 2012. Available from: https://ec.europa.eu/ health/events/ev_20121003_en.
Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації "Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження". Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005; https://web.archive.org/ web/20140101202246/http://www.wma.net/en/30publications/10policies/b3.
Consolidated guidelines on the use of antiretroviral drugs for treating and preventing HIV infection: recommendations for a public health approach. 2nd ed. - Geneva: World Health Organization; [Інтернет]. 2016. Available from: http://www.who.int/hiv/pub/arv/arv-2016/en.
Наказ МОЗ України «Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу» від 05.04.2019 № 794, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2019 р. за № 698/33669. [Інтернет]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0698-19.
Наказ МОЗ України «Про затвердження нового Клінічного протоколу із застосування антиретровірусних препаратів для лікування та профілактики ВІЛ-інфекції» від 05.06.2019 №1292. [Інтернет]. Доступно: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ31458.html.
Наказ МОЗ України «Про затвердження нормативно-правових актів з питань вдосконалення організації медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ» від 10.07.2013 № 585, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2013 р. за № 1254/23786. [Інтернет]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1254-13.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).