Застосування методів поведінкової економіки у боротьбі з COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.208617Анотація
Мета – вивчення сукупності прикладних наукових знань та доказів, які впливають на рішення людей та їх поведінку та можуть бути застосовані у боротьбі з COVID-19.
Матеріали та методи. Структура дослідження включала: висвітлення основних питань профілактичної боротьби з коронавірусом з урахуванням знань та методів поведінкової економіки, які були розроблені на основі власних досліджень (метод соціального експерименту, анкетування) з подальшою статистичною обробкою даних та на основі найбільш актуальних даних світової літератури.
Результати. В ході експериментальних досліджень та соціальних опитувань доведено, що застосування поведінкових методів у комбінації із профілактичними заходами суттєво впливає на поведінку громадян, зменшуючи можливість передачі вірусу.
Висновки. Втручання, що базується на поведінковій економіці, передбачають, з одного боку, можливість здійснення певних змін в поведінці людей, які можуть перетворити нові звички на більш довгострокові переваги для здоров’я, а з іншого – зниження ризику переобтяження системи охорони здоров’я, що є одним з головних питань, які викликають стурбованість, пов’язану з пандемією COVID-19.
Посилання
Akl E. A., Oxman A. D., Herrin J., Vist G. E., Terrenato I., Sperati F., Schünemann H. Using alternative statistical formats for presenting risks and risk reductions. Cochrane Database of Systematic Reviews, 3. – 2011. https://doi.org/10.1002/ 14651858.CD006776.pub2.
Anderson R. M., Heesterbeek H., Klinkenberg D., Hollingsworth T. D. How will country-based mitigation measures influence the course of the COVID-19 epidemic? // Lancet. – 2020. Published online. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30567-5.
Cacioppo J. T., Hughes M. E., Waite L. J., Hawkley L. C., Thisted R. A.. Loneliness as a specific risk factor for depressive symptoms: cross-sectional and longitudinal analyses. Psychology and Aging. – 2006. – Vol. 21(1) P. 140. https://doi.org/10.1037/0882-7974.21.1.140.
Fehr E., Gachter S. Cooperation and punishment in public goods experiments // American Economic Review. – 2000. – Vol. 90. – P. 980-994. https://doi.org/10.1257/aer.90.4.980.
Hanefeld J., Mayhew S., Balabanova D. Towards an understanding of resilience: Responding to health systems shocks // Health Policy and Planning. – 2018. – Vol. 33. – P. 355–367. https://doi.org/10.1093/heapol/czx183.
Hellewell J., Abbott S., Zandvoort K. (2020). Feasibility of controlling COVID-19 outbreaks by isolation of cases and contacts // The Lancet Global Health. – 2020. https://doi.org/10.1016/S2214- 109X(20)30074-7.
Kwok Y. L. A., Gralton J., McLaws M. L. Face touching: A frequent habit that has implications for hand hygiene // American Journal of Infection Control. – 2015. – Vol. 43. – P. 112–114.
Liu X., Kakade M., Fuller C. J., Wu, P. Depression after exposure to stressful events: lessons learned from the severe acute respiratory syndrome epidemic. // Comprehensive psychiatry. – 2012. – Vol. 53(1). – P. 15-23. https://doi.org/10.1016/ j.comppsych.2011.02.003.
Masclet D., Noussair C., Tucker S., Villeval M. C. Monetary and nonmonetary punishment in the voluntary contributions mechanism // American Economic Review. – 2003. – Vol. 93. – P. 366-380.
Mawson A. R. Understanding mass panic and other collective responses to threat and disaster // Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes. – 2005. – Vol. 68. – P. 95-113. https://doi.org/10.1521/psyc.2005.68.2.95.
Moussaïd M., Trauernicht M. Patterns of cooperation during collective emergencies in the helpor-escape social dilemma. Scientific Reports, 6, 33417. – 2016. https://doi.org/10.1038/srep33417.
OECD. Behavioural insights and public policy: lessons from around the world. – 2017. Publishing, Paris. http://dx.doi.org/10.1787/9789264270480-en.
Pavitt C. The Path to Cooperative Action during Group Social Dilemmas: A Literature Review, Set of Propositions, and Model Describing How the Opportunity to Communicate Encourages Cooperation. Review of Communication Research. – 2018. – Vol. 6. – P. 54-83. https://doi.org/10.12840/issn.2255-4165.2018.06.01.016.
Rabie T., Curtis V. Handwashing and risk of respiratory infections: A quantitative systematic review // Tropical Medicine & International Health. – 2006. Vol. 11(3). P. 258–267. https://doi.org/10.1111/j.1365- 3156.2006.01568.x.
Savage D. A., Torgler B. Stocking up to prepare for a crisis isn’t «panic buying». It’s actually a pretty rational choice. Available at: https://theconversation.com/stocking-up-to-prepare-for-a-crisis-isnt-panicbuying-its-actually-a-pretty-rational-choice-132437 [Accessed 09/03/2020].
Smith R. D. Responding to global infectious disease outbreaks: Lessons from SARS on the role of risk perception, communication and management. // Social Science & Medicine. – 2006. – Vol. 63. – P. 3113–3123. https://doi.org/10.1016/ j.socscimed.2006.08.004.
Sohrabi C., Alsafi Z., Agha R. World Health Organization declares Global Emergency: A review of the 2019 Novel Coronavirus (COVID-19) // International Journal of Surgery. – 2020. Published online. https://doi.org/10.1016/ j.ijsu.2020.02.034.
Wu P., Liu X., Fang Y., Litvak I. J. Alcohol abuse/dependence symptoms among hospital employees exposed to a SARS outbreak // Alcohol & Alcoholism. – 2018. – Vol. 43(6). – P. 706-712. https://doi.org/10.1093/alcalc/agn073.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).