Функціональна підсистема медичного захисту населення при надзвичайних ситуаціях Сполучених Штатів Америки та України – порівняльна характеристика
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2.2020.213706Анотація
Мета. Порівняти стан та організацію функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту США та України для оптимізації її діяльності в підготовчий період та ефективного реагування в процесі подолання наслідків надзвичайних ситуацій (НС) та якісного і своєчасного надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) потерпілим в НС мирного часу, особливого періоду та під час терористичних акцій.
Матеріали та методи. У дослідженні використані нормативно-правові документи держави, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій та проведено порівняльний аналіз організації функціональної підсистеми медичного захисту населення США та України.
Результати. На основі проаналізованого досвіду діяльності функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту США та України визначені проблеми, пріоритетні завдання та шляхи їх вирішення. Проведений детальний аналіз недоліків нормативно-правового та матеріально-технічного забезпечення діяльності функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту США та України.
Висновки. Встановлено ряд проблем діяльності функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту. Порівняно результати діяльності служби функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту України та ряду країн світу. Надано пропозиції щодо діяльності та вирішення проблем функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту.
Посилання
Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р.
Закон України «Про екстрену медичну допомогу», від 5 липня 2012 р № 5081-V.
Закон України «Кодекс цивільного захисту України», від 02.10.2012 р. № 5403-V1.
Близнюк М.Д., Печиборщ В.П., Михайловський М.М., Шуригін О.Ю. Особливості діяльності Національної системи невідкладної медичної допомоги США «Emergency Medical Services». Український медичний часопис. – № 5/121, ІХ/Х. 2017. С 80-83.
Смайли Д.Р. (2002) Федеральный стандарт DOT (ККК 1822С). Краткий обзор систем неотложной медицинской помощи. Информационный сборник АМОЗ. Нью-Йорк, 1: 1–26.
«Про затвердження Положення про функціональну підсистему медичного захисту населення», яке затверджено наказом МОЗ України від 25.03. 2019 р. № 667.
«Про затвердження Положення про медичну спеціалізовану службу цивільного захисту», яке затверджено наказом МОЗ України від 12.06.2019 р. № 1349 та зареєстровано в Мінюсті України 09.07.2019 р. за № 758/33759.
Постанова КМУ від 11.07.2001 р.№ 827 «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф».
Розпорядження КМУ від 22.05. 2019 р. № 383-р «Про схвалення Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги».
Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».
Закон України «Про правовий режим воєнного стану»,
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Закон України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» від 13.03.2012 р. № 4499.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1121 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, що входять до системи екстреної медичної допомоги», з аварійно-рятувальними службами та підрозділами центральних та інших органів виконавчої влади, органі влади АР Крим, органів місцевого самоврядування під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків».
Спільний наказ МВС та МОЗ України від 03.04.2018 р. № 275/600 та зареєстровано в Мінюсті 19.04.2018 р. за № 479/3931 «Про затвердження Інструкції щодо організації взаємодії між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Міністерством охорони здоров’я України у разі виникнення надзвичайних ситуацій».
Спільний наказ МВС та МОЗ України від 16.08.2018 р. № 677/1503 та зареєстровано в Мінюсті 30.10.2018 за № 12321/32681 «Про затвердження Порядку спільних дій сил цивільного захисту та закладів охорони здоров’я під час здійснення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Постанова КМУ від 21.11.2012 р. № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».
Наказ МОЗ від 18.02.2015 р. № 75 «Про додаткові заходи щодо забезпечення функціонування закладів охорони здоров’я в умовах особливого періоду та подолання наслідків НС державного рівня соціального та воєнного характеру».
Наказ МОЗ України від 05.06.2019 р. № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги».
Розпорядження КМУ від 25.11.2009 р. № 1426-р «Про схвалення концепції Закону України «Про зальнодержавну систему надання ЕМД».
Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги».
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги».
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1115 «Про затвердження Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу».
Система невідкладної медичної допомоги США. Особливості її організації та підготовки фахівців (довідковий посібник) / Під ред. Г.Г. Рощіна. МОЗ України, УНПЦ ЕМД та МК, КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2004. – 204 с.
Курс обучения по неотложной медицинской помощи для курсантов. Медицинский центр Бостонского Университета. АМСЗ. – 1998. – 172 с.
Г.Г. Рощін, М.М. Михайловський, М.В. Нацюк, Концепція організації та функціонування невідкладної медичної допомоги в США, – «Медицина неотложных состояний» 1(1) 2005.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).