Контроль комплаєнсу в програмах деінституалізації психіатричної допомоги пацієнтам з депресивними розладами

Автор(и)

  • В І. Миронюк лікар-психіатр, аспірант кафедри наук про здоров’я ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; пл. Народна, 3, м. Ужгород 88000, Україна., Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.0.2020.220387

Анотація

Мета: теоретично обґрунтувати необхідність впровадження заходів контролю комплаєнсу у пацієнтів з депресивними розладами як одну із умов ефективної деінституалізації надання їм психіатричної допомоги.

Матеріали та методи. В дослідженні було використано наступні методи: бібліосемантичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу документів ВОЗ, що визначають позицію щодо організаційних засад збереження та укріплення психічного здоров’я та відповідні регламентуючі документи України, що декларують напрями реформи психіатричної допомоги населенню та описового моделювання.

Результати. Серед основних завдань України на шляху створення нової системи надання психіатричної допомоги населенню до 2030 року є направлені на створення основ максимальної деінституалізації психіатричної допомоги пацієнтам з психічними захворюваннями, в тому числі і з депресивними розладами за межами спеціалізованих стаціонарів. Депресивні розлади відносяться до одних із самих поширених форм психічних порушень і у 60% випадків, переважно при недостатній або неадекватній терапії, спостерігаються повторні депресивні епізоди. Саме низький показник комплаєнсу пацієнтів з депресивними розладами є однією з основних причин неефективності впровадження заходів, направлених на деінституалізацію допомоги даній категорії пацієнтів. Представлено результати моделювання наслідків впровадження компонентів деінституалізації спеціалізованої медичної допомоги за напрямком інтеграції із загальною медициною: варіант при повному контролі комплаєнсу пацієнтів з депресивними розладами та варіант при відсутності контролю комплаєнсу у даної категорії пацієнтів.

Висновки. Вироблення і підтримка високого рівня комплаєнсу у пацієнтів з психічними порушеннями, в тому числі з депресивними розладами, дає низку переваг для стійкості системи охорони психічного здоров'я в новій деінституалізованій моделі надання психіатричної допомоги населенню в Україні.

Біографія автора

В І. Миронюк, лікар-психіатр, аспірант кафедри наук про здоров’я ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; пл. Народна, 3, м. Ужгород 88000, Україна.

Миронюк Вікторія Іванівна – лікар-психіатр, аспірант кафедри наук про здоров’я ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; пл. Народна, 3, м. Ужгород 88000, Україна.

Посилання

Глузман С. Деинституализаци психиатрической помощи в Европе. НейроNews: психоневрология и нейропсихиатрия. 2008, № 6 (11). [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://neuronews.com.ua/ru/archive/2008/ 6%2811%29/article-150/deinstitualizaci-psihiatricheskoy-pomoshchi-v-evrope#gsc.tab=0.

Контекст психического здоровья (Свод методических рекомендаций по вопросам политики и оказания услуг в области психического здоровья). ВОЗ. 2007; 64 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.who.int/ mental_health/Mental%20Health%20Context_rus.pdf.

Политика, планы и программы в области психического здоровья – обновленное издание (Свод методических рекомендаций по вопросам политики и оказания услуг в области психического здоровья). ВОЗ. 2006; 120 с. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.who.int/mental_health/policy/MH%20Policy,%20Plans%20and%20 Programmes%20-%20updated%20version_ru.pdf.

The European Mental Health Action Plan 2013–2020. World Health Organization, 2015; 19 p. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0020/280604/WHO-Europe-Mental-Health-Acion-Plan-2013-2020.pdf.

Murray CJ.L, Lopez A.D. The global burden of disease: a comprehensive assessment of mortality and disability from diseases, injuries and risk factors in 1990 projected to 2020. Cambridge, Massachusetts: Harvard School of Public Health on behalf of the World Health Organization and the World Bank 1996. (Global Burden of Disease and Injury Series, Volume 1). [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/41864/0965546608_eng.pdf? sequence=1&isAllowed=y

Про схвалення Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1018-2017-%D1%80#Text.

Організація служб охорони психічного здоров'я: клінічна настанова, заснована на доказах. Державний експертний центр МОЗ України, Асоціація психіатрів України. 2017; 94 с.

Педак А. Деинституализация или концепция многоуровневой организации психиатрической помощи в Украине. Архів психіатрії, 2014; 3 (78). С.19-21.

Klaus P Ebmeier , Claire Donaghey, J Douglas Steele, 2006. Recent developments and current controversies in depression. Lancet. 2006 Jan 14; 367(9505):153-167.

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 2014 р. № 1003. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1003282-14#Text.

Матвієць Л.Г. Основні завдання медичних працівників при лікуванні та профілактиці депресивних розладів на первинній ланці надання медичної допомоги. Семейная медицина, 2016; 4 (66). С. 12-16.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Громадське здоров'я