Порушення верхнього мотонейрона у пацієнтів після інсульту в практиці фізичного терапевта

Автор(и)

  • А.О. Уривкова Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, Україна
  • Н.П. Пономаренко Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6899-2486
  • Ю.Л. Майдіков Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, Україна
  • А.А. Демченко Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.1.2021.235371

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати та узагальнити клінічні особливості синдрому порушення верхнього мотонейрону у осіб після інсульту, основні специфічні тести в практиці фізичного терапевта при даній патології.

Матеріали та методи: аналіз та синтез наукової літератури, власних клінічних спостережень.

Результати. Клінічні особливості синдрому UMN можна розділити на дві великі групи – негативні (втрата селективності, слабкість, реологічні зміни в спастичному м’язі, втрата еластичності м’язу, контрактура, фіброз, атрофія) та позитивні явища (спастичність, підвищеній м’язовий тонус, пожвавлення сухожильних рефлексів, клонуси).
Основна шкала, яка показує рівень спастичності на рівні структури – шкала Ашфорта. Виміряти порушення на рівні функції та участі нам допоможуть інші шкали. Але спочатку потрібно вияснити, що впливає на нормальне функціонування кінцівки і наскільки сильно це порушення впливає на ступінь участі пацієнта. Такими критеріями можуть бути: швидкість ходи, можливість самообслуговування, біль, частота спазмів, мобільність, контрактури, активна діяльність рукою.

Висновки. Відновлення пацієнтів після інсульту з підвищеним м’язовим тонусом і больовими синдромами займає важливе місце в комплексному лікуванні даної категорії хворих і вимагає дотримання певних принципів і правил. Одна з найважливіших умов підвищення ефективності реабілітації – зменшення болю та спастичності після інсульту.
Ключові слова: верхній мотонейрон, інсульт, фізичний терапевт, спастичність.

Біографії авторів

А.О. Уривкова, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна

Уривкова Анфіса Олександрівна – старший викладач кафедри фізичної реабілітації НУ «Чернігівська політехніка»; 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95.

Н.П. Пономаренко, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна

Пономаренко Наталія Петрівна – к.мед.н., доцент кафедри фізичної реабілітації НУ «Чернігівська політехніка»; 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95.
+380 (97) 150-96-58, 

Ю.Л. Майдіков , Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна

Майдіков Юрій Леонідович – д.мед.н., професор кафедри фізичної реабілітації НУ «Чернігівська політехніка»; 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95.

А.А. Демченко, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна

Демченко Алла Анатоліївна – старший викладач кафедри фізичної реабілітації НУ «Чернігівська політехніка»; 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-01-20

Номер

Том 1 № 2 (2021): Україна. Здоров’я нації

Розділ

Фізична реабілітація, фізична терапія, ерготерапія

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).