Державна політика в сфері громадського здоров’я в період пандемії COVID-19 як фактор сталого соціально-економічного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254632Анотація
Мета. Оцінка ефективності діяльності системи громадського здоров’я в Україні на прикладі демографічних показників в період пандемії COVID-19.
Матеріали та методи. Проаналізовано наукові джерела за темою з використанням аналітичного, статистичного методів, методів системного підходу та порівняльного аналізу.
Результати. Україна продовжує активно втрачати населення внаслідок негативного природного приросту, міграційного руху, високого рівня загальної захворюваності населення та поширеності хвороб на фоні економічних, політичних та соціальних проблем на фоні пандемії COVID-19. У таких умовах на систему громадського здоров’я та її кадровий потенціал покладено завдання захисту та промоцію здоров’я, профілактику захворювань, моніторингу загроз для громадського здоров’я та соціального благополуччя населення в цілому. Залишилось створити дієві правові, економічні та управлінські умови для ефективної діяльності системи громадського здоров’я.
Висновки. Визначальним чинником сталого соціально-економічного розвитку нашої держави повинно стати здоров’я її громадян та якість державного управління. Реалізація державної політики в сфері охорони здоров’я вимагає прийняття державних комплексних та цільових програм з пріоритетним значенням здоров’я населення в усіх секторах економіки та соціальної сфери, належного фінансування галузі.
Ключові слова: охорона здоров’я, громадське здоров’я, демографічна ситуація в Україні, пандемія COVID-19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).