Законодавче забезпечення розвитку охорони здоров’я населення України за часи її незалежності

Автор(и)

  • Г.О Слабкий. ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна, Україна
  • Марія Геннадіївна Рожкова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277020

Анотація

Мета: дослідити та проаналізувати рівень законодавчого забезпечення розвитку охорони здоров’я України за часи її незалежності.
Матеріали та методи. Матеріали дослідження: Закони України, які забезпечують розвиток системи охорони здоров’я, що були прийняті за роки незалежності держави. Методи дослідження: бібліосемантичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу.
Результати. В Україні прийняті Закони прямої та непрямої дії виконання яких має забезпечувати створення умов для збереження та зміцнення здоров’я населення та отримання ним необхідної доступної та якісної медичної допомоги із інтеграцією системи охорони здоров’я в загальноєвропейський простір.
Висновки. Враховуючи значні негативні медико-демографічні наслідки війни проти російської агресії необхідно стратегічні шляхи їх подолання визначити на законодавчому рівні.
Ключові слова: Україна, час незалежності, охорона здоров’я, розвиток, закони.

Біографії авторів

Г.О Слабкий., ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

Слабкий Геннадій Олексійович – д.мед.н., професор, завідувач кафедри наук про здоров’я Ужгородського національного університету.

Марія Геннадіївна Рожкова , Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

 – кандидат юридичних наук, викладач кафедри іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-28

Номер

Том 1 № 4 (2022): Україна. Здоров’я нації

Розділ

Громадське здоров'я

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).