Мінімізація ризиків для громадського здоров’я через освіту, медицину і безбар’єрний простір
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277022Анотація
Мета: дослідити міждисциплінарну особливість деталізованої галузі знань «Громадське здоров’я» та представити шляхи зниження ризиків для громадського здоров’я як практики попередження захворювань, збільшення тривалості життя, зміцнення здоров’я суспільства в цілому. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 530 осіб. Методи дослідження: авторська анкета «Актуальне функціонування» (авт. А.В. Кабанцева); методика «Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)» (авт. A.S. Zigmond и R.P. Snaith). Статистичний аналіз результатів було проведено за допомогою програми Microsoft Excel. Результати. Встановлено, що за умов воєнного стану велика кількість людей відчувають зміни фізичного та психічного стану: порушення сну (53,6%), зниження фізичної активності (55,5%), біль у спині (62,8%), головний біль (53,8%), біль у кінцівках (37,4%). Велику загрозу несе наявність факту незадоволення собою (37,2%) та відчуття агресії до себе (20,2%), що виступають суїцидальними ризиками. Висновки. За результатами діагностики 36,2% респондентів потребували поглибленої діагностики, корекції, відповідного лікування та реабілітації. А отже, є потреба у розробці методології оцінки ментального здоров’я та прогнозування ризиків розвитку соматичної патології на базі різноманітних психологічних негараздів. Ключові слова: бойові дії, війна, медицина, психологія, право, освітньо-інноваційна платформа.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).