Особливості реабілітації хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з ураженням хребта дегенеративно-дистрофічного та запального генезу

Автор(и)

  • Ярослав Феліксович Філак ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна, Україна
  • Фелікс Георгійович Філак ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.1.2022.277082

Анотація

Мета: науково обґрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих на хронічний гастродуоденіт, які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, в умовах санаторію.
Матеріали та методи. Дослідження проведені у 40 хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною секрецією, які також страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, котрі перебували на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Орлине гніздо». Вік пацієнтів становив від 40 до 50 років, з них 18 чоловіків і 22 жінок. Діагноз хронічний гастродуоденіт з підвищеною секреторною функцією шлунка базувався на даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. Всім пацієнтам проводили фіброгастродуоденоскопію, функціональний стан шлунку вивчався інтрагастральною рН-метрією. Для визначення рухливості хребта проводились проби: Отта, Шобера, Томаєра, Седіна.
Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини, відзначається покращення показників лабораторних методів дослідження, а саме: показники фіброгастродуоденоскопії, функціонального стану шлунку. Рівень рН тіла шлунка у хворих вірогідно підвищився в антральному відділі, покращилися показники амплітуди рухів хребта в поперековому і грудному відділах.
Висновки. У хворих на хронічний гастродуоденіт з підвищеною секрецією, які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, синергія гастроентерологічних та неврологічних порушень зумовлює посилення різноманітних симптомів, що потенціюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об’єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.
Ключові слова: хронічний гастродуоденіт, дегегеративно-дистрофічні зміни хребта, санаторно-курортна реабілітаці, фізична терапія.

Біографії авторів

Ярослав Феліксович Філак , ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, завідувач кафедри фізичної реабілітації ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; м. Ужгород, Україна.
.

Фелікс Георгійович Філак , ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

кандидат медичних наук, доцент кафедри основ медицини ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; м. Ужгород, Україна.
.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-25

Номер

Том 1 № 4 (2022): Україна. Здоров’я нації

Розділ

Фізична реабілітація, фізична терапія, ерготерапія

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).