The use of ergotherapy in the retirement home
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201460Анотація
Social therapy is a set of individual and group practices for creating, restoring and strengthening social relationships and skills of individuals. One of the important therapies is ergotherapy. The aim of the research is to show the importance of social therapy, which is carried out in retirement homes.
Research data and methods. We used the inductive statistics tools, Chi-square test, to verify the hypotheses. We make decisions on the significance of the differences based on the calculated value and the significance level of 0.05. We conducted the research in three retirement homes. We found out the relation between the length of stay in the retirement home and the type of respondents' social therapy and the subjective perception of help in managing everyday activities.
Results. From the research results we found a link between the length of stay in a retirement home and the use of social
therapy. The longer the respondents have been in the retirement home, the more often they use ergotherapy. There is also a statistically significant relationship between the length of stay in a retirement home and their subjective perception of therapy in managing everyday activities.
Conclusions. The psychological impact of therapeutic activities on seniors is undeniable. It helps seniors to accept themselves because they still feel capable of performing a useful activity.
Посилання
Malíková, E. 2011 Péče o seniori v pobytových sociálních zařízeních, Grada Publishing Praha 2011, ISBN 978-80-247-
-3.
Barkasi, D. 2019. Важливість ерготерапії в соціальній праці. І науково-практична конференція з міжнародною
участю, присвячена 20-й річниці з дня заснування факультету здоров’я та фізичного виховання. «Сучасні підходи до
формування професійних компетентностей фахівців фізичної терапії та ерготерапії» 17.-18.10.2019 Užhorod. Ukrajina –
Zdorovja nacii. 2019; ISSN 2077-6594. 55(2): 135-137.
Šupínová. M., Budová, S., Drapáčová, E., Snitková, M. 2018. Kvalita života dialyzovaných pacientov. In Zdravotnícke
listy. 2018. ISSN 1339-3022, roč. 6, č. 1, str. 30-36.
Jelínková, J., Krivošíková, M., Šajtarová, Ľ. 2009 Ergoterapie, Praha – Portal 2009, ISBN 978-80-7367-583-7.
Maleshko G. V., Mironyuk I. S., Slabý G.O., Brych, V. V. Функціонально-організаційні моделі реабілітаційної
допомоги особам, що перенесли мозковий інсульт на регіональному рівні, In: Ukraine Nation’s Health Scientific-and-practical
journal Frequency – quarterly Founded in January, 2007, № 2 (55), 2019, p 93. ISSN 2077-6594.
Malíková, E. 2011. Péče o seniori v pobytových sociálních zařízeních, Grada Publishing Praha 2011,
ISBN 978-80-247-3148-3.
Popovičová, M., Wiczmándyová, D., Hrindová, T. 2017. Komunitná práca so seniormi ako metóda ošetrovateľskej
starostlivosti.In: Vansač, P., Barkasi, D., Popovičová, M. In Zborník vedeckých prác III. Medzinárodnej vedeckej konferencie,
Komunitná starostlivosť v pomáhajúcich profesiach. Vydavateľstvo: Katedra Filozofii, Wydzial Psychologii, Wyzsa Szkola Finansów
i Zarzadziania w Warszawie. 2017. s. 353 – 366. ISBN 978-83-61087-41-0.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).