Конгітивно-змістовий компонент у структурі готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201464Анотація
Мета дослідження є обґрунтування змісту конгітивно-змістового компоненту готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії та ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності,визначення критеріїв, показників та методи оцінки рівня сформованості до означеного виду готовності.
Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Національного
університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка, Бердянського державного педагогічного університету,Ужгородського національного університету, до якого були залучені студенти 4-5 курсів спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія» (фізична реабілітація). Для досягнення означеної мети нами були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз психологічної та спеціальної науково-методичної літератури з метою вивчення проблеми готовності майбутніх фахівців у галузі «охорона здоров’я»; структурний аналіз для розробки структури готовності та обґрунтування змісту конгітивно-змістового компоненту готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній діяльності; методи математичної статистики.
Результати та обговорення. Підготовка фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до кваліфікованого виконання професійних функцій у напрямку підвищення рівня здоров’я, компенсацію функційних порушень, профілактику рухових дисфункцій людини засобами фізкультурно-оздоровчих технологій була і залишається актуальною проблемою.
Ураховуючи сферу та особливості практичної діяльності фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, у статті розкрито сутність конгітивно-змістового компоненту готовності, який окреслює професійно-фахових знань майбутнього фахівця у напрямку застосування фізкультурно-оздоровчих технологій при виконанні професійних функцій та вирішенні
професійних завдань. Критерієм конгітивно-змістового компоненту обрано теоретичний критерій, який відображує рівень сформованості відповідних знань за обсягом, якістю, практичною спрямованістю, відповідністю кваліфікаційним вимогам фахівця з фізичної терапії, ерготерапії. Відповідно до критерію та показників обрано діагностичний інструментарій для оцінювання якості знань та визначення рівнів сформованості готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій за обраним компонентом. Оцінка
рівня сформованості знань відбувалася за допомогою розроблених нами тестових завдань, зміст яких був спрямований на з’ясування знань з теорії і методики застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у сфері фізіотерапевтичної (реабілітаційної) діяльності та інших суміжних дисциплін, поєднаних міждисциплінарними зв’язками.
Посилання
Абдуллина ОА. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: Для пед. спец. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение; 1990. 141 с.
Беспалова ОО. Методичні рекомендації до практичних занять з навчальної дисципліни «Функціональний фітнес». Суми; 2019. 60 с.
Беспалова ОО. Фітнес-програми силової та аеробної спрямованості : методичні рекомендації. Суми; 2018. 63 с.
Беспалова ОО. Сутність та структурні компоненти готовності майбутніх бакалаврів з фізичної терапії, ерготерапії до застосування фізкультурно-оздоровчих технологій. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019; 5(89): 269-280.
Білоусова Л., Житенева Н. Компоненти готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до застосування технологій візуалізації у предметно-професійній діяльності. Наукові записки. Серія: педагогіка. 2018; 3: 80-87.
Дубасенюк ОА. Наукові засади професійно-педагогічної підготовки студентів. Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2010; 15(1): 3-8.
Дудукалова ОС. Сутність та структура готовності до професійної діяльності майбутніх інженерів економічного профілю. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. 2016; 22:138-140. е Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_ped_2016_22_45
Клак ІЄ. Критерії, показники та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх
учителів англійської мови. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філологічна.
; 65 (1): 165-168. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2017_64%281%29__60
Курнишев ЮА. Педагогічні умови професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури : дис. … канд. пед. наук. Київ; 2017. 249 с.
Опалюк ТЛ. Конгітивно-змістова компонента соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Науковий часопис НПУ імені M. П. Драгоманова. 2018; 61: 218-222.
Полозенко ОВ. Модель формування психологічної готовності майбутніх фахівців аграрної галузі до професійної діяльності. Проблемы современного педагогического образования. Серия: Педагогика и психология. 2014;
(4): 213-220.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
