Реформування дерматовенерологічної галузі і шляхи налаштування інтегративних відносин з первинною ланкою охорони здоров’я

Автор(и)

  • В. Г. Кравченко кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава., Україна
  • К. Є. Іщейкін кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава.,
  • В. І. Степаненко кафедра дерматовенерології НМУ ім. О.О. Богомольця; м. Київ.,
  • І. Б. Попова кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА, головний лікар Полтавського ОК ШВД; м. Полтава.,

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201466

Анотація

Мета дослідження – визначення механізмів та об’єму співпраці лікарів дерматовенерологів і лікарів первинної медичної ланки у спільній роботі по наданню лікарських послуг.

Матеріали – аналіз стану захворюваності на ІПСШ і дермальну патологію в Україні на основі багаторічного досвіду авторів.

Результати. Запропоновані алгоритм, об’єм і раціональні підходи до надання послуг пацієнтам на первинному і спеціалізованому рівні.

Висновки. Діагностика і лікування хворих на важкі і інфекційні дерматози, як і ІПСШ, повинні проводитись на спеціалізованому рівні. Перманентне спостереження за пацієнтами з хронічно-рецидивуючими і поширеними
дерматозами в між рецидивні періоди покладається на лікарів сімейної медицини.

Біографії авторів

В. Г. Кравченко, кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава.

Кравченко Володимир Григорович – д.м.н., професор кафедри шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава.

К. Є. Іщейкін, кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава.

Іщейкін Костянтин Євгенович – д.м.н., професор, зав. кафедрою шкірних та венеричних хвороб УМСА; м. Полтава.

В. І. Степаненко, кафедра дерматовенерології НМУ ім. О.О. Богомольця; м. Київ.

Степаненко Віктор Іванович – д.м.н., професор, зав. кафедри дерматовенерології НМУ ім. О.О. Богомольця; м. Київ. dvk2@ukr.net,

І. Б. Попова, кафедра шкірних та венеричних хвороб УМСА, головний лікар Полтавського ОК ШВД; м. Полтава.

Попова Ірина Борисівна – к.м.н., доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб УМСА, головний лікар Полтавського
ОК ШВД; м. Полтава. 

Посилання

Короленко В.В. Аналіз епідеміологічної ситуації щодо сифілісу в країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки як передумова створення системи державного управління соціально небезпечнимиінфекціями. - Укр. журнал дерматології, венерології, косметології, 2016, №2, с.98-104.

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах, Проект «Сифіліс» державного експертного центруМОЗ України, Київ, 2017.

Кравченко В.Г., Степаненко В.І. Аналітичний огляд захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, у період 1945-2017рр. та можливі перспективні заходи щодо зниження їх поширеності в Україні. - Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2018, №3, с.15-21.

Бондаренко Г.М., Унучко С.В., Губенко Т.В., Матюшенко В.П. Клініко-епідеміологічні особливості сифілісу на сучасному етапі. - Дерматологія та венерологія, 2014, № 2 (64), с.65-70.

Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. О заболеваемости инфекциями, передающимися половым путем, в Украине. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. Спец- випуск № 1, 2011. – С. 10–12.

Нізова Н.М. Актуальні питання розвитку системи громадського здоров’я в Україні. - Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 24–25.05.17 р., м. Ужгород. Здоров’я нації, 2017, №3 (44), с.12-13.

Щорічні доповіді про стан здоров’я населення, санітарно-епідеміологічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України, 2013–2015 рр. – ДУ «Український інститут тратегічних досліджень МОЗ України».

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). – ДУ «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоровя України». – Київ, 2017.

Кутасевич Я.Ф., Волкославська В.М. Стан ресурсів і діяльність дерматовенерологічної служби за 1998– 2018 рр. в Україні. Нагальні задачі. - Дерматологія, венерологія, 2019, №2(84) с.46-49.

Волкославська В.М., Гутнєв О.Л. Про стан захворюваності та особливості перебігу деяких дерматозів у підлітків в Україні. - Дерматологія, венерологія, c.16-20.

Статистичні відомості інформаційно-аналітичного відділу Полтавської обл. ради, 2018.

Вантюх Н.В. Сучасні аспекти етіології та патогенезу псоріазу. - Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина», Ужгород, 2013, в. 1(46), с.182-187.

Ємченко Я.О., Іщейкін К. Є., Кайдашев І. П. Аналіз захворюваності та поширеності на псоріаз в Україні та в Полтавській області. - Вісник проблем біології і медицини, Полтава, 2014, том 14, Вип. 3(47), с.72-76.

Сизон О.О. Епідеміологія та взаємозалежність коморбідності артропатичного псоріазу і клінічного перебігу хвороби. - Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2014, №1(52). С.14-24.

Котвіцька А.А., Карло В.В. Дослідження показників поширеності псоріазу в країнах світу та в Україні. - Запорізький медичний журнал, 2013, №3(78), с.38-42.

Харченко Т. Псориаз в Украине: современные подходы к решению проблемы. - Український медичний часопис, 01.10.2012 р., www.umj.com.ua., с. 1-3.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2020): Україна. Здоров’я нації

Розділ

Статті учасників МНПК «Міждисциплінарні аспекти скринінгу, профілактики та лікування в роботі лікаря первинної ланки»

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).