Сучасні тенденції лікування хворих інфарктом міокарда та динаміка смертності від данної патології в м. Ужгород

Автор(и)

  • Н. В. Іваньо ДВНЗ «Ужгородський національний університет», факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, кафедра терапії та сімейної медицини, м. Ужгород, Україна, Україна
  • М. М. Росул ДВНЗ «Ужгородський національний університет», факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, кафедра терапії та сімейної медицини, м. Ужгород, Україна, Україна
  • Т. В. Кошмякова ДВНЗ «Ужгородський національний університет», факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, кафедра терапії та сімейної медицини, м. Ужгород, Україна, Україна
  • М. О. Корабельщикова ДВНЗ «Ужгородський національний університет», факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, кафедра терапії та сімейної медицини, м. Ужгород, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201467

Анотація

Висновки. За останні 5 років спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості хворих ІМ, яким проводиться КВГ та найбільш ефективний сучасний метод реперфузії міокарда – стентування. Переважають хворі ІМ, яким дані втручання проводять в ургентному порядку, що дозволяє зберегти життя хворих та покращити їх прогноз. Смертність хворих від ІМ залишається на високому рівні. Виявлена небезпечна тенденція до збільшення кількості хворих, які помирають на догоспітальному етапі. Багато випадків таких смертей можна було би попередити при своєчасній діагностиці та якісному лікуванні.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2020): Україна. Здоров’я нації

Розділ

Тези учасників МНПК «Міждисциплінарні аспекти скринінгу, профілактики та лікування в роботі лікаря первинної ланки»

Ліцензія

          Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).