Оцінка важливості проблеми захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201618Анотація
Мета дослідження – виявлення найбільш актуальних на теперішній час захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ) для дорослого населення (старше 18-ти років) України (вичерпний перелік з 8–
10 захворювань) та визначення найбільш пріоритетних – маркерних ЗПАЛ, як індикаторів ефективності надання первинної допомоги (2–4 захворювання).
Матеріали і методи. Згідно методологічних рекомендацій ВООЗ щодо оцінки ЗПАЛ в Європейському регіоні, проведене багатоступеневе адаптоване до національних реалій дослідження за участю 104 ключових інформаторів –
представників зацікавлених сторін: сімейних лікарів, вузьких спеціалістів, організаторів охорони здоров’я та виділеної групи експертів. Опитування проводилося за стандартизованою анкетою для самоаналізу ЗПАЛ після великої підготовчої роботи щодо визначення переліку амбулаторно-чутливих станів та аналізу наявної статистичної інформації
щодо їх рівнів госпіталізації.
Результати. До найбільш значущих для України ЗПАЛ які потребують особливої уваги за інтегрованою оцінкою
статистичних даних та думок опитаних респондентів відносяться пневмонія, проривна або кровоточива виразка шлунку
та 12-палої кишки й інфекції нирок (для гострих захворювань); діабет, гіпертонічна хвороба/артеріальна гіпертензія, стенокардія, ХОЗЛ та бронхіальна астма (для хронічних захворювань); дифтерія, туберкульоз органів дихання та кір (для захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації).
Висновки. Концепція ЗПАЛ у сучасних умовах не втрачає своєї актуальності через можливість зміцнення систем
охорони здоров’я за рахунок первинної ланки та збалансування потреб і заходів оперативного реагування на загрозу COVID-19. Визначено, що у якості репрезентативних маркерів ефективності надання ПМСД в Україні виступають такі ЗПАЛ, пневмонія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, стенокардія та туберкульоз легень.
Посилання
Grabovec’kyj B. Je. Metody ekspertnyh ocinok: teorija, metodologija, naprjamky vykorystannja : monografija.
Vinnycja : VNTU, 2010. 171 s. [in Ukrainian].
Lekhan V.N., Kriachkova L.V., Zaiarskyі M.I., Borvinko E.V. Ukrainian version of appropriateness evaluation
protocol and criteria of inpatient care duration. World of medicine and biology. 2019; 3(69): 94-100. [in Ukrainian].
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-94-100.
Altman D. G. Practical statistics for medical research. London : Chapman and Hall, 1991. 611 р.
Ambulatory care sensitive conditions in Germany. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:
Copenhagen, 2015. 43 р.
Ambulatory care sensitive conditions in Kazakhstan. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:
Copenhagen, 2015. 46 р.
Ambulatory care sensitive conditions in Latvia. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:
Copenhagen, 2015. 34 р.
Ambulatory care sensitive conditions in Portugal. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:
Copenhagen, 2016. 38 р.
Ambulatory care sensitive conditions in the Republic of Moldova. World Health Organization. WHO Regional
Offce for Europe: Copenhagen, 2015. 30 р.
Assessing health services delivery performance with hospitalizations for ambulatory care sensitive conditions.
World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe: Copenhagen, 2016. 43 р.
Bardsley M., Blunt I., Davies S., Dixon J. Is secondary preventive care improving? Observational study of 10-year
trends in emergency admissions for conditions amenable to ambulatory care. BMJ Open. 2013. №3:e002007. doi:
1136/bmjopen-2012-002007.
Billings J., Teicholz N. Uninsured patients in District of Columbia hospitals. Health Aff Proj Hope. 1990. №9(4).
Р. 158 – 165. https://doi.org/10.1377/hlthaff.9.4.158.
Caminal J., Starfeld B., Sánchez E., Casanova.C, Morales M. The role of primary care in preventing ambulatory
care sensitive conditions. Eur J Public Health. 2004. №14(3). Р. 246 – 251. https://doi.org/10.1093/eurpub/14.3.246.
Coronavirus disease (COVID-19) technical guidance: Maintaining Essential Health Services and Systems. COVID-
: Operational guidance for maintaining essential health services during an outbreak. WHO/2019-nCoV/immunization_
services/2020.1. World Health Organization, 2020. 3 р. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331590/WHO-2019-
nCoV-immunization_services-2020.1-eng.pdf.
Fleetcroft R., Hardcastle A., Steel N., Price G.M., Purdy S., Lipp A., Myint P.K., Howe A. Does practice analysis
agree with the ambulatory care sensitive conditions’ list of avoidable unplanned admissions?: a cross-sectional study in the East
of England. BMJ Open. 2018 Apr 28. № 8(4): e020756. doi: 10.1136/bmjopen-2017-020756.
Hodgson K, Deeny SR, Steventon A Ambulatory care-sensitive conditions: their potential uses and limitations. BMJ
Quality & Safety. 2019. №28. Р. 429-433. http://dx.doi.org/10.1136/bmjqs-2018-008820.
Purdy S., Griffin T., Salisbury C., Sharp D. Ambulatory care sensitive conditions: terminology and disease coding
need to be more specific to aid policy makers and clinicians. Public Health 2009. №123. Р. 169–173. DOI:
1016/j.puhe.2008.11.001.
Vuik S.I., Fontana G., Mayer E, Darzi A. Do hospitalisations for ambulatory care sensitive conditions reflect low
access to primary care? An observational cohort study of primary care usage prior to hospitalisation. BMJ Open. 2017 Aug 21.
№7(8): e015704. doi: 10.1136/bmjopen-2016-015704.
Zhao F., Doroshenko O., Lekhan V.N., Kriachkova L.V., Goroshko A. Assessment of appropriateness of
hospitalisations in Ukraine: analytical framework, method and findings. BMJ Open. 2019. №9: e030081. doi: 10.1136/bmjopen-
-030081.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
