DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201618

Оцінка важливості проблеми захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню в Україні

В. М. Лехан, Л. В. Крячкова, В. М. Сердюк, Н. В. Пучкова, Е. В. Борвинко, Л. О. Гриценко,, М. І. Заярський

Анотація


Мета дослідження – виявлення найбільш актуальних на теперішній час захворювань, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ) для дорослого населення (старше 18-ти років) України (вичерпний перелік з 8–
10 захворювань) та визначення найбільш пріоритетних – маркерних ЗПАЛ, як індикаторів ефективності надання первинної допомоги (2–4 захворювання).

Матеріали і методи. Згідно методологічних рекомендацій ВООЗ щодо оцінки ЗПАЛ в Європейському регіоні, проведене багатоступеневе адаптоване до національних реалій дослідження за участю 104 ключових інформаторів –

представників зацікавлених сторін: сімейних лікарів, вузьких спеціалістів, організаторів охорони здоров’я та виділеної групи експертів. Опитування проводилося за стандартизованою анкетою для самоаналізу ЗПАЛ після великої підготовчої роботи щодо визначення переліку амбулаторно-чутливих станів та аналізу наявної статистичної інформації
щодо їх рівнів госпіталізації. 

Результати. До найбільш значущих для України ЗПАЛ які потребують особливої уваги за інтегрованою оцінкою
статистичних даних та думок опитаних респондентів відносяться пневмонія, проривна або кровоточива виразка шлунку
та 12-палої кишки й інфекції нирок (для гострих захворювань); діабет, гіпертонічна хвороба/артеріальна гіпертензія, стенокардія, ХОЗЛ та бронхіальна астма (для хронічних захворювань); дифтерія, туберкульоз органів дихання та кір (для захворювань, яким можна запобігти за допомогою імунізації).

Висновки. Концепція ЗПАЛ у сучасних умовах не втрачає своєї актуальності через можливість зміцнення систем
охорони здоров’я за рахунок первинної ланки та збалансування потреб і заходів оперативного реагування на загрозу COVID-19. Визначено, що у якості репрезентативних маркерів ефективності надання ПМСД в Україні виступають такі ЗПАЛ, пневмонія, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, стенокардія та туберкульоз легень.


Повний текст:

PDF

Посилання


Grabovec’kyj B. Je. Metody ekspertnyh ocinok: teorija, metodologija, naprjamky vykorystannja : monografija.

Vinnycja : VNTU, 2010. 171 s. [in Ukrainian].

Lekhan V.N., Kriachkova L.V., Zaiarskyі M.I., Borvinko E.V. Ukrainian version of appropriateness evaluation

protocol and criteria of inpatient care duration. World of medicine and biology. 2019; 3(69): 94-100. [in Ukrainian].

DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-94-100.

Altman D. G. Practical statistics for medical research. London : Chapman and Hall, 1991. 611 р.

Ambulatory care sensitive conditions in Germany. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:

Copenhagen, 2015. 43 р.

Ambulatory care sensitive conditions in Kazakhstan. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:

Copenhagen, 2015. 46 р.

Ambulatory care sensitive conditions in Latvia. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:

Copenhagen, 2015. 34 р.

Ambulatory care sensitive conditions in Portugal. World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe:

Copenhagen, 2016. 38 р.

Ambulatory care sensitive conditions in the Republic of Moldova. World Health Organization. WHO Regional

Offce for Europe: Copenhagen, 2015. 30 р.

Assessing health services delivery performance with hospitalizations for ambulatory care sensitive conditions.

World Health Organization. WHO Regional Offce for Europe: Copenhagen, 2016. 43 р.

Bardsley M., Blunt I., Davies S., Dixon J. Is secondary preventive care improving? Observational study of 10-year

trends in emergency admissions for conditions amenable to ambulatory care. BMJ Open. 2013. №3:e002007. doi:

1136/bmjopen-2012-002007.

Billings J., Teicholz N. Uninsured patients in District of Columbia hospitals. Health Aff Proj Hope. 1990. №9(4).

Р. 158 – 165. https://doi.org/10.1377/hlthaff.9.4.158.

Caminal J., Starfeld B., Sánchez E., Casanova.C, Morales M. The role of primary care in preventing ambulatory

care sensitive conditions. Eur J Public Health. 2004. №14(3). Р. 246 – 251. https://doi.org/10.1093/eurpub/14.3.246.

Coronavirus disease (COVID-19) technical guidance: Maintaining Essential Health Services and Systems. COVID-

: Operational guidance for maintaining essential health services during an outbreak. WHO/2019-nCoV/immunization_

services/2020.1. World Health Organization, 2020. 3 р. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331590/WHO-2019-

nCoV-immunization_services-2020.1-eng.pdf.

Fleetcroft R., Hardcastle A., Steel N., Price G.M., Purdy S., Lipp A., Myint P.K., Howe A. Does practice analysis

agree with the ambulatory care sensitive conditions’ list of avoidable unplanned admissions?: a cross-sectional study in the East

of England. BMJ Open. 2018 Apr 28. № 8(4): e020756. doi: 10.1136/bmjopen-2017-020756.

Hodgson K, Deeny SR, Steventon A Ambulatory care-sensitive conditions: their potential uses and limitations. BMJ

Quality & Safety. 2019. №28. Р. 429-433. http://dx.doi.org/10.1136/bmjqs-2018-008820.

Purdy S., Griffin T., Salisbury C., Sharp D. Ambulatory care sensitive conditions: terminology and disease coding

need to be more specific to aid policy makers and clinicians. Public Health 2009. №123. Р. 169–173. DOI:

1016/j.puhe.2008.11.001.

Vuik S.I., Fontana G., Mayer E, Darzi A. Do hospitalisations for ambulatory care sensitive conditions reflect low

access to primary care? An observational cohort study of primary care usage prior to hospitalisation. BMJ Open. 2017 Aug 21.

№7(8): e015704. doi: 10.1136/bmjopen-2016-015704.

Zhao F., Doroshenko O., Lekhan V.N., Kriachkova L.V., Goroshko A. Assessment of appropriateness of

hospitalisations in Ukraine: analytical framework, method and findings. BMJ Open. 2019. №9: e030081. doi: 10.1136/bmjopen-

-030081.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2020 В. М. Лехан, Л. В. Крячкова, В. М. Сердюк, Н. В. Пучкова, Е. В. Борвинко, Л. О. Гриценко,, М. І. Заярський