Організація високоспеціалізованої гематологічної допомоги на рівні сільськогосподарської області
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.2.2020.201619Анотація
Мета роботи: дослідити та провести аналіз стану організації високоспеціалізованої гематологічної допомоги на рівні Сумської області та встановити рівень задоволеності нею пацієнтів.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували дані галузевої статистичної звітності в Сумській області за період 2014-2018 років та результати соціологічного дослідження серед 183 пацієнтів гематологічного
відділення Сумської обласної клінічної лікарні. Під час дослідження використано медико-статистичний, соціологічний методи та метод труктурно-логічного аналізу.
Результати. Високоспеціалізована гематологічна допомога дорослому населенню Сумської області надається на базі обласної клінічної лікарні в штатному розписі якої введено 5 посад лікарів-гематологів. В 2018 році було
консультовано 3185 (48,0%) пацієнтів, які проживають в містах та 1250 (26,9%) в сільській місцевості та 2195 (33,1%) пацієнтів, які отримували лікування в ЗОЗ області. Повністю підготовленими до консультації були 91,9% пацієнтів, які скеровані лікарями-гематологами штатними та повністю не підготовленими 36,2% із тих, що скерованими лікарями-
гематологами позаштатними і 60,3% – скеровані лікарями-спеціалістами. Встановлено тенденцію до збільшення кількості стаціонарно пролікованих хворих та високий рівень використання госпітальних ліжок (354,6 днів на рік), при тенденції до зменшення показників середнього перебування пацієнтів на ліжку (12,6 дня) та госпітальної летальності (0,32%). В статті наведено дані соціологічного дослідження щодо їх оцінки доступності та якості високоспеціалізованої гематологічної допомоги.
Висновки. В статті наведено дані про стан організації високоспеціалізованої гематологічної допомоги на рівні Сумської області та рівень задоволеності нею пацієнтів стаціонарного гематологічного відділення обласної клінічної
лікарні. Дані дослідження мають бути враховані в процесі оптимізації ематологічної служби в області в процесі реформування галузі охорони здоров’я.
Посилання
Медведовська Н. В., Дячук Д. Д. Стан здоров’я населення України, діяльність та ресурсне забезпечення закладів охорони здоров’я в регіональному аспекті. Україна. Здоров’я нації. 2012. №1 (21). С. 30–39.
Лібанова Е.М. Смертність населення України у трудоактивному віці. Монографія. Е.М. Лібанова, Н.М. Левчук, Н.О. Рингач та ін. К., 2007, 211 с.
Педан Л.Р., Пілінська М.А. Оцінка стабільності хромосом лімфоцитів периферичної крові осіб, постраждалих від дії факторів Чорнобильської аварії, за допомогою тестуючого мутагенного навантаження in vitro // Доп. НАН
України. – 2004. – № 12. – С. 175–179.
Батманова І.Ю., Слабкий Г.О. Динаміка захворюваності дорослого населення Донецької області на хвороби крові та кровотворних органів // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2006. – №3. – С. 29-34.
Лехан В. М. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я: український вимір / В. М. Лехан, Г. О. Слабкий, М. В. Шевченко // Україна. Здоров’я нації. – 2010. – № 1 (13). – С. 5–23.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
